Історія Полтавщини

Історія Полтави - Біла Альтанка

Історія Полтави: від згадки в літописі до Полтавської битви

Перлина Наддніпрянської України, літературна столиця, батьківщина Гоголя та Петлюри… І це не вичерпний перелік тих епітетів, якими найчастіше називають місто Полтава. Цей обласний центр з населенням трохи менше 300 тис. осіб вже майже 1125 років непорушно стоїть на берегах річки Ворскла. Його невеличкі вулиці та затишні парки і досі пам’ятають грім історичних подій. Саме про них далі піде мова! До вашої уваги перша частина циклу статей «Історія Полтави».

Перші сторінки історії Полтавщини

Місто Полтава відомо ще з часів княжої Русі. Воно постало майже одночасно з Черніговом, Лубнами, Іскоростенем (нині Коростень), Любечем та Переяславом (нині Переяслав-Хмельницький). Перша згадка датується 1174-им роком в Iпатіївському літописі – вказано, що поселення на Івановій горі по правому берегу річки Ворскла заснували сіверяни. Однак останні археологічні розкопки довели, що місто Полтава значно старіше, ймовірніше засноване аж у 899 р. Спочатку це був давньоруський прикордонний пост Лтава у степовій зоні, а згодом – торгово-ремісниче поселення.

Історія Полтави

У період становлення та розвитку княжої Русі населений пункт на березі Ворскли відігравав не значну роль. Хоча, звісно, через нього до стольного града Києва тягнулись основні торгові та військові шляхи зі Сходу. У 1240 р. історія Полтави отримала першу «криваву сторінку»: воно було спалене та пограбоване навалою монголо-татар. Але вже у 1399 р., після битви об’єднаного литовсько-русько-польського війська на Ворсклі із силами Золотої Орди, поселення сіверян остаточно знищене.

Лиш за 50 років у часи правління великого литовського князя Вітовта, коли територія теперішньої Полтавщини перебувала у складі Литовсько-Руської держави, місто Полтава почало відроджуватись як фенікс з попелу війн та загарбань. У населений пункт поступово з’їжджаються різні торговці, ремісники, селяни, будуються перші християнські храми, встановлюється оборонна залога на випадок нападу кочовиків.

Подальший розвиток міста

Після підписання в 1569 р. у Люблені союзницької угоди на мапі Європи постала нова держава – Річ Посполита, (що також вплинуло і на історію Полтавшини) як об’єднання колишніх земель Польщі, Литви та Русі. Впродовж кінця ХVI – початку XVII ст. місто Полтава перебувала у власності шляхтича та воєначальника Станіслава Конєцпольського. Саме його стараннями було значно зміцнено оборону міста, розширено та укріплено мури існуючої фортеці. Розпочинається перший період урбанізації Полтави, поштовхом до якого стало входження міста з навколишніми селами до промислового басейну, де видобували життєдайну селітру.

Історія Полтави у 1641 р. отримала справжній подарунок від влади Речі Посполитої – офіційно Полтаві був наданий статус міста, а вже за 5 років її захопили загони князя Яреми Вишневецького. Представник давнього княжого роду розглядав місто Полтава як стратегічну точку з контролю над діяльністю селітряних господарств та збільшення власних майнових статків. Проте довго бенкетувати Яремі Вишневецькому не довелось – у 1648 р. спалахнула національно-визвольна революція під проводом гетьмана Богдана Хмельницького, яка зачепила і Полтаву.

Полтава у складі першого Гетьманату

З появою на мапі Європи державного утворення – І-й Український Гетьманат (Гетьманщина) влітку 1648 р. місто Полтава наказом Богдана Хмельницького перетворилось на військово-адміністративний центр однойменного полку. Статус полкового міста, Полтава утримувала до скасування гетьманського устрою в 1775 р. російською імператрицею Єкатєріной ІІ. Водночас, під час військових дій доби Хмельниччини цей населений пункт був головним на Лівобережжі. Адже із цього надійного запілля гетьманське козаче військо отримувало поповнення людськими резервами, зброєю та фуражем. Кульмінацією цього буремного часу стало заснування Хрестовоздвиженського монастиря у 1650 р., на честь перемоги над польським військом, розбитого на річці Полтавці у підніжжя майбутньої храмової гори.

Зауважимо, що з підписанням у січні 1654 р. Переяславської ради посланці міста Полтава присягають на вірність московському царю з династії Романових. А вже за 4 роки, незадоволені царськими намісниками містяни піднімають повстання під проводом гетьмана Івана Виговського. Однак закінчилось воно не дуже вдало для повсталих. Історія Полтавщини розказує про голод, розорення та тортури, завдані царськими каральними загонами, які не дали перерости повстанню у нову національно-визвольну війну.

Історія Полтави: Царська Росія проти Швеції

Та доволі скоро про центр Полтавського полку та Україну заговорили на всю Європу. З початком Великої Північної війни у 1700 р. цар Пьотр І прагнув розширити на Захід кордони власної держави, на шляху якої стояла непоборна Швеція з її королем Карлом ХІІ. Дев’ять років невтомних військових походів привели обох монархів під стіни міста Полтава. Саме на її північних околицях розгорнулась масштабна баталія, відома всім нам з історії Полтавщини, як Полтавська битва.

На початку квітня 1709 р. шведські війська спільно з козацькими загонами гетьмана Івана Мазепи взяли в облогу Полтаву. Гарнізон царських військ, очолюваний комендантом міста Олексієм Келіним, нараховував майже 5 тис. бійців разом із озброєним ополченням. Саме вони стримували облогу до кінця червня, очікуючи прибуття Пєтра І. Завдяки чому виникли істотні передумови для перемоги царської армії над шведами під Полтавою. Вирішальна битва відбулась 27 червня 1709 р. – шістдесятитисячна армія на чолі з Пєтром I змогла нанести суттєвої поразки двадцятитисячним військам Карла ХІІ та Івана Мазепи, в результаті чого на довгі 210 років місто Полтава опиняється під владою московських царів.

Для героїчного українського козацтва, яке було по обидва боки фронту Полтавська битва стала справжньої катастрофою. Адже згодом воно було ліквідовано як непотрібній новій імперії стан. А місто Полтава невдовзі не тільки замирюється з царським режимом, а навіть пишається своєю славою. При цьому мало хто усвідомив, що загинув незалежний І-й Український Гетьманат.

Наступні монархи з династії Романових як могли намагались перетворити місто Полтава на яскравий діамант у своїй короні. Вони не заважали розвитку архітектури українського бароко, яскравий приклад тому центральний ансамбль так званого Корпусного саду; сприяли перетворенню міста на губернський центр; робили все можливе, аби поширити російський культ Полтави, де величну перемогу здобув цар Пьотр І.

Декілька слів від автора

На цьому я вирішив завершити першу частину, адже Полтавська битва була переломним моментом в історії не тільки для міста, але й для всієї України. Якщо вам сподобалось – вдячність прийму репостами статті або посилання.